ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ НА ТЕРИТОРІЇ НПП «ТУЗЛОВСЬКІ ЛИМАНИ»

ВИКОС ОЧЕРЕТУ

       На території НПП «Тузловські лимани» присутні ділянки, де росте очерет південний (Phragmites australis). Заготівля очерету у зимовий період - традіційний вид господарської діяльності місцевого населення. Територія, на якій відведені ділянки для викошування очерету, входить до господарської зони (ділянки №№ 1, 2, 4, 10) та зони регульованої рекреації  (ділянки №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9) національного природного парку «Тузловські лимани». Проведення господарської діяльності можливо, якщо при цьому не порушується режим на цій території.

      ДІЛЯНКА № 1 розташована на піщаній косі узбережжя Чорного моря, вздовж л. Малий Сасик та л. Джентшейське, між курортом Катранка та маяком, на землях Татарбунарського району Одеської області. Зарості знаходяться у західній частині коси. Загальна площа, що виділена для викошування очерету, становить 92,5 га. Ця ділянка розташована частково на території ВБУ «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас», яка є рамсарськими угіддями і має міжнародне значення для збереження біологічного різноманіття птахів.

       ДІЛЯНКА №2 знаходиться на землях Лиманської сільської ради. Вона представлена вузькою смугою очерету та розташована вздовж північно-західного узбережжя л. Джантшейське та північного узбережжя затоки Ставок на південь від с. Лиман Татарбунарського району Одеської області. Загальна площа, що виділена для викошування очерету, становить 28 га. Довжина ділянки до 5 км, ширина – до 200 м. Дві ділянки (№ 3 та № 4), на яких планується викошування очерету, розташовані на землях Рибальської сільської ради. Загальна площа, що виділена для викошування очерету на двох ділянках становить 64 га.

        ДІЛЯНКА № 3 знаходиться на сході від с. Трихатки у верхів’ях л. Шагани між лиманами Мартаза та Магаленьське. Площа ділянки становить 47,5 га. Масив очерету тягнеться суцільною смугою довжиною 1 км, ширина його – до 500 м.

      ДІЛЯНКА № 4 розташована на південь від с. Рибальське між водосховищем на півночі та лиманом Мартаза на півдні. Площа ділянки складає 16,5 га. Масив очерету тягнеться суцільною смугою довжиною 1 км, її ширина 150-200м. Ці ділянки також розташовані на рамсарських водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас».

        ДІЛЯНКА№ 5 розташована у верхів’ях лиману Карачаус, в місці впадіння в нього малої річки, її площа становить 20 га. Ця територія знаходиться на землях Жовтоярської сільської ради. Основна частина масиву очерету має ширину біля 400 м, довжину – 500 м. На даній ділянці очерет представлений монодомінантним угрупованням, росте майже без домішок інших видів. Масив очерету відокремлює водне дзеркало річки від вузької смуги засолених земель, на яких випасають худобу.

        ДІЛЯНКА № 6 розташована у районі за регульованої річки між селом Вишневе та лиманом Шагани, її площа становить 40,5 га. Ця територія знаходиться на землях Приморської сільської ради. Ці землі також відносяться до земель водного фонду. Основна частина масиву має ширину біля 250 м, довжину – 2 км, але в межах ділянки є вузькі смуги шириною до 50 м, загальна довжина яких становить більше 3-х км. Ця територія знаходиться між двома ділянками, що входять до складу рамсарських водно-болотних угідь: «Озеро Сасик» та «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас».

         ДІЛЯНКА № 7 розташована у пониззях річки Хаджидер та верхів’ях однойменного лимана, її площа становить 56,7 га. Ця територія знаходиться на землях Дивізійської сільської ради. Зарості очерету представлені суцільним масивом, який має ширину від 400 м до 1500 м і тягнеться на 2,5 км. Лиман Хаджидер на півдні межує з «Системою озер Шагани-Алібей-Бурнас», які мають міжнародне значення і є рамсарськими водно-болотними угіддями згідно з Рамсарською конвенцією. Ці землі також відносяться до земель водного фонду. Довжина р. Хаджидер становить 93 км, площа її басейну – 894 км2. Бере витік на південних схилах Подільської височини біла молдовського міста Штефан-Воде, тече по території Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського районів Одеської області. Річка Хаджидер має 57 притоків і впадає в лиман Хаджидер

          ДІЛЯНКА № 8 розташована у пониззях річки Хаджидер, її площа становить 21,5 га. Ця територія знаходиться на землях Безимянської сільської ради. Зарості очерету представлені суцільним стрічковим масивом довжиною 1,5 км, шириною від 75 до 150 м. Ці землі також відносяться до земель водного фонду.

       ДІЛЯНКА 9 розташована на піщаній косі узбережжя Чорного моря, вздовж лиману Бурнас, з початку 2-го по кінець 8-го кілометру коси від Лебедівки. Зарості тягнуться на 7 км вздовж узбережжя лиману, мають середню ширину 100 м. Загальна площа, що виділена для викошування очерету, становить 70 га.

        ДІЛЯНКА № 10 розташована у пониззях річки Хаджидер, вище дамби, ближче до с. Дивізія, ніж ділянка 7. Площа ділянки №10 становить 50 га. Ця територія знаходиться на землях Дивізійської сільської ради. Зарості очерету представлені суцільним масивом, який тягнеться впродовж річища річки.

         ОЧЕРЕТ - це багаторічна трав'яниста рослина, у якої вся надземна маса, яка сформувалася протягом вегетаційного періоду даного року, щорічно відмирає. При цьому всі поживні речовини, що утворилися протягом вегетації, переходять у кореневища. Ці речовини будуть використані рослиною навесні для росту молодих пагонів.

         Рослини очерету починають вегетацію наприкінці квітня. На початку травня розвинутими бувають лише 1-2 листки. До початку червня висота пагонів досягає 2,00 м, вони несуть 6-7 повністю розвинутих листків. Ріст пагонів та розвиток листків відбуваються до середини липня. Цвітіння спостерігається у липні-вересні, плодоносіння – у серпні-листопаді, надземна частина відмирає у жовтні. У цей час на кореневищах формуються бруньки, які досягають 10-15 (20 см) довжини. Їхні розміри, корелюють з висотою майбутнього стебла. Якщо ці бруньки залишаться відкритими, вони можуть підмерзати взимку. Негативно впливають на бруньки осінні та весняні заморозки. Конуси росту бруньок, розташовані на верхівках, дуже ніжні, легко зламуються, травмуються при незначних навантаженнях та тиску на них.

       Стебла очерету дозрівають у листопаді i технічно придатні для збирання. Розмноження очерету відбувається кореневищами та насінням. Коренева система очерету розташована на глибині 0,50-1,50 м, іноді вона досягає глибини 10 м. В умовах недостатнього зволоження кореневища можуть бути розташовані i на поверхні ґрунту. Висота стебла залежить від товщі води, поживних речовин, що знаходяться у ґрунті. Зменшення вологості ґрунтів призводить до зменшення висоти та діаметру пагонів, а також інтенсивності їх утворення.

         Зарості очерету у функціонуванні заплавних екосистем мають дуже велике значення. Перш за все, вони акумулюють сонячну енергію. Встановлено, що за вегетаційний період очерет акумулює 3% сонячної енергії, що відповідає утилізації сонячної енергії культурними злаками. Крім того, очеретяні зарості формують структуру екосистеми - всі її компоненти розміщуються згідно з тим, як розташовані у просторі частини органів рослини. Зарості очерету змінюють всі параметри навколишнього середовища: вологість повітря, тепловий режим, освітлення, рух повітря, його газовий склад. Вони також змінюють характеристики ґрунту i води, у яких зростають. При цьому, впродовж вегетаційного періоду, утворюється велика кількість фітомаси, яка використовується тваринами, птахами, мікроорганізмами.

         Тварини використовують зарості очерету як середовище існування. Очерет є джерелом харчування для безхребетних, риб, птахів, ссавців (Попова, 2005). Серед заростей очерета на мілководдях мешкають водні безхребетні, які складають кормову базу риб, а також відбувається нагул молоді та дорослих особин. Зарості очерету є місцем виплоду, нагулу та концентрації багатьох водоплавних та болотяних птахів. На стеблах і кореневищах очерету, занурених у воду, мешкають мікроорганізми, створюючи так званий періфітон, який відіграє велику роль у розкладанні органічних залишків у водоймах. Очерет також стимулює діяльність мікрофлори водойм.

         Велике значення зарості очерету мають при самоочищенні водойм. Вони є потужним біологічним фільтром між водозабором та водоймою, вони звільняють поверхневий стік від механічних домішок, органічних та неорганічних забруднень, надлишку біогенних речовин. Очерет накопичує у своїх тканинах значну кількість неорганічних та органічних сполук, особливо азоту та фосфору. Очерет акумулює із забруднених вод токсичні для гідробіонтів речовини (феноли, нафту, пестициди, радіонуклеїди тощо), він сприяє формуванню шару мулу, його кореневі виділення впливають на фізичний характер мулу та процеси, які у ньому відбуваються. Дуже важливим є той факт, що зарості очерету охороняють береги водойм від розмиву, запобігаючи ерозії ґрунтів. Очерет гальмує розвиток синьо-зелених водоростей та хвороботворних мікроорганізмів, знижуючи їх вміст у воді у десятки разів.

        У той же час очерет неохідно періодично викошувати. Викос очерету це важливий регулятивний механізм, який дозволяє збільшити продуктивність плавневих угідь, де вилучається мертва органіка, до п'яти разів в порівнянні з захащєними ділянками. При цьому в екосистемі плавнів відбувається збільшення кисню, зменшення вуглекислого газу, різних забруднюючих речовин у воді і повітрі, та багато інших процесів, які мають не тільки регіональне значення, але і біосферне. Збільшення промивної здатністі плавнів, сприяє поліпшенню екологічного стану заповідних водно-болотних угідь, збереженню і навіть збільшенню їх біологічного різноманіття. Наприклад відомо, що в дельті Дунаю, за даними А. Н. Волошкевича, О. І. Жмуд і М. Є. Жмуда, після зимового викошування очерету його фітомаса збільшується на 48,7%, щільність молодих пагонів - на 34,9%, довжина стебел - на 6,1%, а їхній діаметр зменшується на 4,3%. Частка стебел, на яких розвиваються суцвіття, збільшується майже на 25%, а ушкоджені паразитами рослини не були знайдені.Вилучення відмерлої органічної маси знижує ризик виникнення пожеж та збільшує репродуктивну здатність плавнів.

       Лімітоване викошування повітряної частини біомаси очерету у зимовий період покращує екологічний стан плавнів та сприяє підтриманню і навіть збільшенню різноманітності рослинного і тваринного світу плавнів. На ділянках, які тривалий час не викошують, утворюються загущені зарості з низькою (іноді менше 20%) часткою стебел поточного року вегетації, великою кількістю старих відмерлих стебел очерету та товстим шаром багаторічного опаду, який утворюється з відмерлих рослинних решток. Зазначене призводить до утворення зон, де відбувається виділення біогенних газів - сірководню і метану. Частка пошкоджених паразитами рослин зростає до 15-20%, що знижує їх насіннєву продуктивність. Для тих видів птахів, які живляться насінням, привабливість таких ділянок зменшується. Таким чином, викос очерету можна віднести до ресурсозберігаючих технологій збереження біорізноманіття території національного парку «Тузловські лимани».

Але в умовах існування птахів та комах необхідно дотримуватись правил:

1. Заготівля очерету повинна здійснюваться в короткий термін зимового періоду (з 15 листопада до 1 березня) і повинна бути ретельно організована.

2. Викошування очерету не повинно бути суцільним на великих площах задля запобігання зниження його ресурсного потенціалу в майбут-ньому та природоохоронного значення. Допустиме викошування не більше 75% площі відведених ділянок при дотриманні максимальної мозаїчності скошених та нескошених площ. Масив суцільного викошування не повинен перевищувати 200 м в довжину та 50 м в ширину.

3. Заборонити викос та будь-яке вилучення очерету в радіусі не менше 500-1000 метрів від територій, де зазвичай знаходяться колонії птахів занесених до Червоної книги України;

4. Заборонити проїзд та перебування техніки в вищезазначених місцях.

5. Неприпустимо суцільне викошування рослинності повз край водойми.

6. На ділянках з іншими видами природокористування викос очерету необхідно проводити зі збереженням його периферійних ділянок шириною в 15-25 метрів. З одного боку це попередить в весняний період проникнення домашніх тварин (корів, коней та ін.) в середину плавневих ділянок, а з іншого - це збереже смугу очерету, з якого буде відбуватися відновлення рослинності на деградованих ділянках плавнів.

7. В умовах безморозного періоду бажано використання традиційних ручних способів заготівлі очерету або використання спеціалізованої техніки з тиском на ґрунти до 0,1 кг на см.

8. На ділянках з м'якими органічними ґрунтами викос очерету слід проводити тільки при його достатньому промерзанні.

9. По льоду допустиме використання всіх технічно прийнятних механічних засобів викошування та транспортування очерету.

10. Вивіз заготовленого очерету безпосередньо з водно-болотних угідь повинен бути завершений до середини березня, а з місць тимчасового складування очерету з підвищених ділянок, розташованих по периметру угідь, до кінця березня. На територіях з мінливим гідрорежимом вивіз очерету рекомендуємо вивозити з середини плавневих ділянок відразу і після його косіння.

11. Строки початку та припинення сезону заготівлі очерету можуть бути перенесені на 1-2 тижні в залежності від кліматичної ситуації року та розвитку біоти (початок гніздування птахів розвиток пікулів очерету та ін.).

       Міністерством охорони навколишнього природного середовища України був затверджений ліміт №1031/09/3-2015 на спеціальне використання природних ресурсів (викошування очерету) у межах національного природного парку «Тузловські лимани» у загальному обсязі 2522,45 т на площі 443,2 га:

Ділянка №1. Піщана коса Чорного моря вздовж узбережжя л. Малий Сасик, та л. Джантшейське Татарбунарського району Одеської області – 532,0 тони на площі 92,5 га;

Ділянка №2. Вздовж північно-західного узбережжя л. Джантшейське на території Лиманської сільської ради Татарбунарського району – 147,0 тон тонн на площі 28,0 га;

Ділянка №3. Територія Рибальської сільської ради Татарбунарського району, на сході від с. Трихатки у верхів’ях л. Шагани, між л. Мартаза та л. Магалевське – 249,5 тонн на площі 47,5 га;

Ділянка №4. Територія Рибальської сільської ради Татарбунарського району, південніше с. Рибальської, між водосховищем на півночі та л. Мартаза на півдні – 82,5 тонн на площі 16,5 га;

Ділянка №5. Верхів’я л. Карачаус, в місці впадіння в нього малої річки, Жовтоярська сільська рада – 135,0 тонн на площі 20,0 га;

Ділянка №6. Район зарегульованої річки між селом Вишневе та лиманом Магалевське, Приморська сільська рада – 202,5 тонн на площі 40,5 га;

Ділянка №7. Пониззя річки Хаджидер та верхів’я однойменного лимана, Дивізійська сільська рада – 361,25 тонн на площі 56,7 га;

Ділянка №8. Пониззя річки Хаджидер, Безименська сільська рада - 91,4 тонн на площі 21,5 га.

Ділянка № 9 - Піщана коса Чорного моря від Лебедівки вздовж лиману Бурнас, з початку 2-го по кінець 8-го км - 402,5 тонн на площі 70,0 га.

Ділянка № 10 - Біля с.Дивізія, пониззя річки Хаджидер, Дивізійська сільська рада - 318,8 тонн на площі 50,0 га. На основі звітів природокористувачів з 1 січня по 31 грудня 2015 року на території національного природного парку «Тузловські лимани» з’ясувалося, що було проведено викошування очерету згідно затвердженого Міністерством екології та природних ресурсів ліміту №1031/09/3-2015 від 26 лютого 2015 року на площі 2522,45 га сухої речовини 443,2 т.

          Дозвіл на заготівлю очерету було видано таким підприємцям:

- ФОП Кречун В. К.

- ФОП Аргентовському О. В.;

- ФОП Аргентовській В. В.

       На підставі клопотання ФОП Кречун В.К., погодження національного природного парку «Тузловські лимани», ліміту № 1031/09/3-2015 від 26.02.2015 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природного фонду загальнодержавного значення (викошування очерету) на території національного природного парку «Тузловські лимани» на 2015 рік, видано дозвіл №10/06.3-25 від 09.06.2015 року на спеціальне використання природних ресурсів (викошування очерету) від 15.11.2014 по 31.12.15 року в обсягах:

•  Верхів’я л. Карачаус, в місці впадіння в нього малої річки, Жовтоярська сільська рада – 135 тон на площі 20,0 га;
• Район зарегульованої річки між селом Вишневе та лиманом Магалевське, Приморська сільська рада – 202,5 тонн на площі 40,5 га;
• Пониззя річки Хаджидер та верхів’я однойменного лиману, Дивізійська сільська рада – 361,25 тонн на площі 56,7 га; Пониззя річки Хаджидер, Безименська сільська рада – 91,4 тонн на площі 21,5 га

          На підставі клопотання ФОП Аргентовської В. В., погодження національного природного парку «Тузловські лимани», ліміту № 1031/09/3-2015 від 26.02.2015 на спеціальне використання природних ресурсів (викошування очерету) на території національного природного парку «Тузловські лимани» на 2015 рік, видано дозвіл № 9/06.3-25 від 09.06.2015 р. на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природного фонду загальнодержавного значення (викошування очерету) з 15 листопада по 31 грудня 2015 року в обсягах:

•  Піщана коса Чорного моря вздовж узбережжя л. Малий Сасик та л. Джантшейське Татарбунарського району Одеської області — 532,0 тони на площі 92,5 га;
• Вздовж північно-західного узбережжя л. Джантшейське (за винятком центральної частини) та північного узбережжя затоки Ставок на південь від с. Лиман — 147 тон на площі 28 га.

       На підставі клопотання ФОП Аргентовського О. В., погодження національного природного парку «Тузловські лимани», ліміту № 1031/09/3-2015 від 26.02.2015 на спеціальне використання природних ресурсів (викошування очерету) на території національного природного парку «Тузловські лимани» на 2015 рік, видано дозвіл 8/06.3-25 від 09.06.2015 р.  на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природного фонду загальнодержавного значення (викошування очерету) з 15 листопада по 31 грудня 2015 року в обсягах:

•  Територія Рибальської сільської ради Татарбунарського району, на сході від с. Трихатки у верхів’ях л. Шагани, між л. Мартаза та л. Магалевське – 249,5 тонн на площі 47,5 га;
•  Територія Рибальської сільської ради Татарбунарського району, південніше с. Рибальське, між водосховищем на півночі та л. Мартаза на півдні – 82,5 тонн на площі 16,5 га.

     На основі звітів підприємців про об'єми заготівлі очерету в період з 1 січня по 31 грудня 2015 року на території національного природного парку “Тузловські лимани” з'ясувалося, що була проведена заготівля лише частини лімітів, а саме:

        ФОП Кречун В.К. :  

•  Верхів’я л. Карачаус, в місці впадіння в нього малої річки, Жовтоярська сільська рада – 75 тон на площі 10 га (при ліміті 135 тонн на площі 20,0 га);
• Район зарегульованої річки між селом Вишневе та лиманом Магалевське, Приморська сільська рада – 50 тон на площі 8 га (при ліміті 202,5 тонн на площі 40,5 га); Пониззя річки Хаджидер та верхів’я однойменного лимана, Дивізійська сільська рада – фактичний обсяг 250 тон на площі 31 га (ліміт 361,25 тон на площі 56,7 га); Пониззя річки Хаджидер, Безименська сільська рада – 30 тон на площі 8 га (при ліміті 91,4 тонн на площі 21,5 га.).

           ФОП Аргентовська В.В. :

• Піщана коса Чорного моря вздовж узбережжя л. Малий Сасик та л. Джантшейське Татарбунарського району Одеської області- 50 тон на площі 92,5 га (при ліміті 532 тони на площі 92,5 га);
• Вздовж північно-західного узбережжя л. Джантшейське (за винятком центральної частини) та північного узбережжя затоки Ставок на південь від с. Лиман — 50 тон на площі 28 га (при ліміті 147,0 тон на площі 28,0 га).

        ФОП Аргентовський О.В.:

• Територія Рибальської сільської ради Татарбунарського району, на сході від с. Трихатки у верхів’ях л. Шагани, між л. Мартаза та л. Магалевське – 200 тонн на площі 47,5 га (при ліміті 249,5 тонн на площі 47,5 га); 
• Територія Рибальської сільської ради Татарбунарського району, південніше с. Рибальське, між водосховищем на півночі та л. Мартаза на півдні – 0 тон на площі 16,5 га (при ліміті 82,5 тонн на площі 16,5 га). Таким чином, на території НПП “Тузловські лимани” у 2015 році було заготовлено 705 тон очерету (27,9% лімітів) на площі, яка становить приблизно 38% лімітів (підраховано на основі даних підприємця К.В.Кречун, оскільки В.В.Аргентовська та О.В.Аргентовський не вказали фактичну площу, на якій була проведена заготівля.